По життю, хлопець був лінивим, але доволі везучим. Це везіння допомогло йому досить непогано закінчити школу і навіть поступити до вишу. Але періодичні загули таки призвели до відчислення. Армія зробила з нього сильного і впевненого в своїх силах чоловіка. Та щоб знайти гарну роботу цього було замало. Тож він вспів попрацювати вантажником в декількох місцях. Як одного разу вивантажуючи ящики з машини він пошкодив позашляховик Альберта. Грошей на ремонт у нього не було, тож він пошуткував: " Я відроблю!"
- Добре, - сказав хазяїн автівки: " В тебе є водійські права?"
- Так, категорія В и С, - відповів юнак.
- Подзвони мені вечері п'ятниці, - і Альберт дав візитівку.
Як і домовлялися він подзвонив, записав адресу і в суботу вранці був біля будинку Альберта.
- Треба повозити дружину по магазинах, сказав Альберт, - Якщо впораєшься, візьму на роботу водієм. До речі скільки отримує вантажник?
- П"ять тисяч на місяць - збрехав Тарас, зрозумівши, що буде торг.
- Будеш отримувати десять, коли закриєш борг.
Боргу було чотири тисячі, тож хлопець зрадів, що перший місяць буде у плюсі відносно грошей вантажника, що дорівнювали трьом тисячам на місяць. До того ж водій не вантажник - упрівати не треба. Треба тільки догодити новим роботодавцям. І не пошкодити позашляховик. Бо хоча він в армії і їздив багато, але то були вантажівки, і на дорогах їх супроводжувала військова поліція.
Такі думки крутилися в голові Тараса, коли він супроводжував Таню в магазинах. Йому вважалося, що майже все, коли вона попрохала зупинитися біля чоловічого бутика. "Мабуть подарунок чоловікові",- промайнуло у голові хлопця. Тож запаркувавши машину, він поплентався за дівчиною у магазин. Коли до них підійшов консультант, дівчина показала на водія і попрохала підібрати йому якісь речі. "Навіщо?" - запитав Тарас.
- Щоб тобі не було соромно поряд зі мною,- пошуткувала Тетяна.
Не дочекавшись, коли хлопець переодягнеться, дівчина зазирнула до примірювальної. Хлопець стояв в самих трусах і роздивлявся себе у дзеркалі.
- Я зараз швидко, - злякавшись, що дівчина його довго чекала, промовив Тарас.
- Та нічого,- відповіла Таня зайшовши до кабінки. " Я тобі не буду заважати?"
- Мабуть, ні,- відповів він і почав одягати сорочку і одні з штанів.
- Зараз я тобі допоможу, - сказала дівчина і почала заправляти сорочку до штанів. При цьому, вона наче ненавмисно декілька разів торкнулася члена.
Від цього, вміст плавок почав зростати. А вважаючи, що штани не сходилися на ньому їх треба було зняти і приміряти інші, за кілька секунд, Тарас стояв перед дівчиною з підступно стирчащим членом.
- Ну, раз її це не бентежить, чого це повинно бентежити мене,- подумав він.
Допомагаючи застібнути другі штани, Тетяна змогла оцінити розмір і твердість їхнього вмісту. Вони сиділи добре, тож вона сказала залишити їх і приміряти піджак. Все підійшло і залишивши Тараса одного, дівчина вийшла з кабінки. Повернулася вона за хвилину, тримаючи в руках плавки. Він саме скинув штани, щоб одягти джинси.
- Міряй ,- промовила Тетяна.
- Ви не вийдете? - запитав Тарас.
- Ні, - з посмішкою відповіла дівчина.
Від цих слів велетень хлопця збільшився до своїх максимальних розмірів і почав випирати з трусів.
- Я допоможу тобі, - сказала Тетяна і одним вправним рухом стягнула плавки до колін. При цьому, зважаючи на малі розміри кабінки, вона щокою доторкнулася до члена, а її волосся майже заплуталося на ньому.
- Піднімай ноги, - промовила дівчина.
Він підкорився і дівчина хутко замінила старі плавки на нові. При цьому вона досить акуратно заправила його члена зігнувши набік. Тарас мовчки спостерігав за дійством.
- Замалі, - прокоментувала вона, глянувши трохи з боку - але все одно прийдеться купувати... - міряти білизну не можна...
- А мені подобаються, - посміхнувся хлопець: "але я б ще одні поміряв..."
- Наступного разу, - також посміхнулася Таня і вщипнула хлопця за сідницю,- Зачекай тут сказала вона зрізавши етикетку з плавок і взявши нові речи, щоб пробити їх на касі.
Повернувшись за кілька хвилин, Тетяна протягнула нові речі і сказала одягатися, а сама вийшла. Дуже швидко одягнувшись і зібравши старий одяг за нею вийшов водій. Сівши у машину, Тарас раптом запитав : " Можно я повернуся, мені потрібно у вбиральню?"
- Відповідай чесно, хочеш задовольнити себе?
- Так, - трохи ніяковіючи від таких відвертих запитань дівчини відповів юнак.
- В мене там вже все болить....
- Давай найдемо безлюдне місце і я тобі допоможу.
- Не можу, я працюю на Вашого чоловіка.
- Він не буде проти, тримай мобільний.
Тарас узяв трубку і приложивши до вуха почув голос Альберта:
- Я не проти, це раз, ти пройшов випробувальний термін і прийнятий на роботу, це два і сьогодні в нас святкова вечеря, тож до дому ввечері ти не дістанешся, тож попередь, якщо тебе чекають...
- Ніхто не чекає, відповів хлопець, але на тому кінці вже лунали короткі гудки.
- Куди зараз? - спитав спантеличений хлопець.
- До поліклініки, відповіла Таня і назвала адресу.
- Я буду розмовляти - ти мовчиш, поки я не подивлюся на тебе.
Зайшовши до холу і знайшовши реєстратуру, Тетяна почала допитувати дівчину, як її хлопцю здати аналізи на інфекційні хвороби.
Заповнивши анкету и заплативши гроші в касу, вони сіли у холі. За кілька хвилин прийшла медична сестра і вручивши Тарасу пробірку для сперми хотіла провести його до кімнати.
- Я допоможу своєму хлопцеві, Ви не проти ? - запитала Тетяна у неї.
- Будь ласка, посміхнулася медична робітниця.
Зайшовши до окремої маніпуляційної, Тарас почав швидко розстібати гудзики на штанах. Він зовсім вже не соромився своєї попутниці, тим більше вона назвала його своїм хлопцем. Діставши члена він хотів почати бавитися з ним, але дівчина перехопила його руку і сама почала пестити. Не минуло й хвилини, як хлопець розрядився у підставлений посуд.
- Ну ти й скоростріл, - пожартувала Таня.
- Дуже хотів, - пробелькотав хлопець.
- То й добре, це ж для аналізів, - віджартувалася панянка.
Здавши пробірку хлопець пішов здавати кров, а Тетяна залишилася у холі.
- Кров не будете допомагати здавати хлопцю? - уїдливо запитала медична сестра .
- Ні, я боюся крові, - випалила дівчина і почала листати глянець показавши, що розмову закінчено.
Пару сторінок, і вона побачила задоволено усміхнене лице водія.
Взявшись за руки, вони вийшли до машини і поїхали у напрямку дому.
А ввечері було щось неймовірне: гарна їжа з ресторану і напої, а ще вони з Альбертом стали глядачами показу модних придбань. Альберт побажав, щоб всі обнови одягалися у них на очах. Тож уже на другій речі, у Тараса стояв як вкопаний. Мабуть, у Альберта також, бо на других трусиках, він сунув паперовий рушник водієві і посміхаючись промовив:
- Поки не буде аналізів ти можеш тільки дивитися і якось сам..., або зачекай і Таня тобі допоможе, як у клініці.
Тим часом сам поклав жінку на диван прямо тут у вітальні і почав цілувати розкішницю.
- Я дуже хочу тебе, - хлопець почув слова сказані дівчиною чоловіку.
І побачив, як той увійшов у піхву і почав виважені рухи.
Стримуватися не було сили і Тарас почав пестити свої геніталії не відводячи погляду від подружжя, що займалося коханням.
У цей час він побачив, як дівчина відкрила очі і поманила його пальцем. Він підійшов ближче, а вона взяла рукою член і почала його масажувати. Рухи її руки, помножені на рухи її тіла від поштовхів Альберта та на додачу видовище сексу, швидко зробили своє діло і трохи відвернувшись у бік Тарас спрямував своє сім"я на підлогу. За цим спостерігав Альберт і промовив:
- Багатенько, як для другого разу за день.
- Я зараз приберу, - і Тарас почав шукати паперовий рушник.
- Не переймайся, - одночасно відповіло подружжя, а дівчина вхопивши руку Тараса притиснула її до своїх грудей.
Ставши у голови дівчини на коліна, він почав пестити її. Та від задоволення відкинула голову назад, вкривши хлопця своїм волоссям. Легкі судоми пройшли по тілу дівчини і вона хтиво застогнала. За деякий час розрядився і Альберт. Відкинувшись він ліг поруч із своєю жінкою.
- Я у душ, - весело хіхікнула дівчина
- Допоможи їй, - посміхнувся чоловік дивлячись, що повторно Тарасу казати не треба і він вже доганяє Таню.
ID:
707835
Рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата надходження: 22.12.2016 00:03:15
© дата внесення змiн: 02.01.2017 08:17:35
автор: 5Елемент
Вкажіть причину вашої скарги
|
