У мене є спогади,
які змушують мене широко посміхатися,
стояти серед сірих людей,
шкіритись,
і своїм капелюхом гратися.
У мене є сміх,
у мене є цілий
мішок прекрасних подій
у житті.
Тож навіщо мені ритися у смітті?
Я на найвищому пункті насолоди життям.
Я готова дарувати свої спогади
вам,
тобто створювати нові,
і замість сміття ми опинимось у траві,
голі,
брудні
та усміхнені,
щоб усі спогади від сьогодні були хороші...
Отакі весняні думки, їх не купиш за гроші
та не викличеш штучно,
але як же чудово, хоч зараз
я хочу сміятись
гучно.
