Коли настала ніч,
Заснула вся Земля.
Лиш старий козак не спить,
І згадує, чому душа болить.
,,Пам'ятаю, як блукав світами
Як долі шукав,
Йшовши за зорями.
Ех, як пізно про Вкраїну я згадав!"
І тут сльози покотились із очей,
Козак схилився до землі.
Не спить вже декілька ночей,
Бо біль гуляє по душі.
,,Чому ж я зрадив те що мав,
Чому не боровся за своє майбутнє?
Чому на чужину так тікав,
Чому батьків своїх зганьбив?"
Біль нестерпна спалахнула в грудях,
То розривалася душа!
І на останніх подихах життя
Написав такі слова:
,,Свою війну я вже програв,
І кращого життя тобі не дав.
А ти борися сину, борись за волю
За свою й дітей українську долю!"
Волелюб І. Ч.
(Корнута І. М.)
19.09.2017р