Сіяли брати у полі чистім,
Заспівали Сонцю й Небу пісню:
- Ой, ти Сонце, Сонечко привітне,
Подаруй ласкаве добре світло
На просторах цих безкрайніх всьому,
Що до тебе тягнеться, живому,
Що протягує до тебе віти-руки,
Хоче в поєднанні щастя й злуки
Сонця, Неба, вод, що із Землею
Родять Радість вічну, разом з нею
Із глибин приносять життєдайну
Вічну, непохитну добру тайну,
Що Життям могутнім тут зоветься,
В кожній квіточці ця тайна одізветься,
В кожному листочку причарує,
Знов Весну і Літо подарує,
Нагородить щедрим урожаєм
Тих, хто Землю й Сонце поважає,
Тих, хто знає працю і натхнення,
Трудового поту откровення,
Тих, для кого праця це молитва,
За Життя і Щастя вічна битва,
Бо в труді буденнім проростає
Маківка мала і виростає
Квітами у полі, добрим житом,
Щоб могли ми знову й знову жити
На Землі ласкавій і прекрасній,
Чули пісню Солов’я на Щастя,
Знов читали книгу цю Природи,
Дарували дітям вічну Вроду,
Дарували їм поля і ниви
На Життя прекрасне і щасливе!
Мудра Бджола