До 200-ліття з дня народження Кобзаря.
Батьку Тарасе, Ти нас всіх пробач
За те, що «Заповіт» Твій не читали,
За сльози матерів, за їхній гіркий плач,
Коли дітей у домовину клали.
Батьку Тарасе, пробач земний наш гріх.
Тобі з небес видніше нашу долю.
З колін встаємо, та не жалієм ніг
У боротьбі за незалежну волю.
Ти бачиш, Батьку, у душі руїну,
Ти бачиш в серці спалені мости.
До чого супостат довів країну –
За ці поступки молимо, прости.
Ми у очах плекаємо надію,
Здіймаючи свій погляд до небес,
Воскресне Україна, щиро мрію
Так, як і Ти колись для нас воскрес.
Не було так, хоч ми старались,
Все нам лихий в колеса палки пхав,
Ступали крок – і завжди спотикались.
Заснули всі, як ворог ще не спав.
Пробач нам, Батьку, немічним ягнятам
Що довго не скидали так кайдан,
Та впаде голова з плечей у ката,
І зацвіте по новому наш лан.
Володимир Ухач
Тернопільська обл.. м. Копичинці
09 березня 2014р.