Зазирнуло літо у вікно. Щедро так проміння нам
сипнуло.
Ой, як заясніло! Зацвіло... І про мене літо не
забуло.
І покликало мене у гай. Зелено тут і квітнуть
дзвіночки.
В незабудок ніжно-голубих чомусь весело
сміються очки.
Ой, яке тут розмаїття барв! Бджоли та джмелі тут
хазяйнують.
Бо яскравих квіток пелюстки їх до себе манять...
і частують.
Зазируло літо у вікно. І мене покликало із хати.
Засміялось сонце:- Що ж? Пора з літечком тобі
помандрувати!
І ромашок принесло букет. На пелюстки ніжні
надивлюся.
Обривати їх?.. Навіщо ж так?.. Я у твої очі
подивлюся!
А в твоїх очах ... Невже весь світ?! Гори, ріки,
море, океани.
Я з тобою обійду весь світ! Знаю, літо помандрує
з нами...
ХАЙ ВАМ, ВАЛЮШО, ЗАВЖДИ БУДЕ СВІТЛО І ТЕПЛО! 
Вже осінь - сумно, що минуло красне літо, таке барвисте, тепле, розмаїте 
ВОНО ПОВЕРНЕТЬСЯ, СВІТЛАНОЧКО! 
ХАЙ ВАМ ЗАВЖДИ БУДЕ НІЖНО Й ТЕПЛО, ІРИНКО... 
