Минає ніч, минає день
Лиш біль та неміч не минає
І тисячі, мимо людей
Проходять повз, тебе немає.
Душа кричить, тебе лунає
А я стою немов стіна.
Проходить день і ніч минає
Тебе і досі тут нема.
Обличчя сірі, темні будні.
Все кожен день не омина
Стою на місці, думки брудні
Тебе ще й досі тут нема.
Стояла день, стояла другий
Чекала все ж, та не прийшов
Лиш крок ступила, зрозуміла
Що ти давно мене знайшов
Стояв, дивися в пусті очі
Та в ту безодню щось кричав
Минали дні, минали ночі
А ти стояв і все ж чекав
Твій світ де сонце, мій на дні
Минає ніч і день минає
Ти в очі дивишся мені
А я дивлюсь, тебе немає.
