Як легко ми із життя випадаємо!
На Дачу поїхав, а іншим – свобода,
Щирість чуттів ми немов обіцяємо,
Хоч знаємо: наша брехлива природа.
Як легко ми губимось в одинокості!
Ніхто не телефонує: «Чи ти живий?»
А переконанні ми: все по совісті,
Хоч фактично стрибаємо втішно на ній.
Як легко, бач, зрозуміти: марне життя,
Хоч, напевно, Врожай з нас Вищі Знімають,
А всякі зради, брехня, і без каяття,
Вони на Землі тільки наслідки мають.
27.09.2017
Дача