Я дякую за все, прекрасна феє.
Чекатиму наступної пори.
Для мене ти була, як панацея.
Прошу тебе, це чудо повтори.
Ти йдеш, але чомусь мені не сумно,
Я збережу дароване тепло.
Просити залишитись - нерозумно.
Усе, що я хотіла, все було.
В короткі дні, і довгі твої ночі,
Зі мною поряд завжди ти була.
Удвох ділили сльози ми жіночі.
Сльоза твоя не раз по склі текла.
Частенько зазирала мені в очі,
Дивилася в зачинене вікно.
А іноді здавалось, щось шепочеш.
Та це було лиш вчора, не давно..
Ну що скажу тобі я на прощання?
Чимало все ж навчити ти змогла.
В дорогу подарую лиш зітхання..
Найкращою в житті моїм була...
ДО ПОБАЧЕННЯ, МИЛА ОСЕНЕ...
