|
Ніби птах, думки злетіли,
І у небо полетіли,
Там де Сонце, місяць, й зорі,
Де немає смерті, й горя,
Вище, ніж птахи крилаті
Можна душами злітати,
Як позбутись є наснага
Лестощів земної тяги.
В світ, де істину шанують,
Де Ціну душі цінують,
Що платив Христос Безгрішний,
Щоб спасти від пекла грішних.
Де Творця життя Закони,
Королі всі й фараони,
Їх раби гуртом безсилі,
Божої лишити сили!
Світ, який з дитинства снився,
В моїм серці поселився,
З неземними почуттями:
І до батька, і до мами,
І до судженого Богом,
До діток, і до дороги,
Що за Переможцем смерті,
Шанс дає - іти в безсмертя!
Мої мрії - пілігрими,
Відшукали світ без гриму,
Де "люблю я" ритм серцевий -
І пісенний, і віршевий,
Райський ритм - благочестивий:
Доброзичливий, щасливий,
І святий, і добродійний,
Божий, вічний - чудодійний!
БЛАГОЧЕСТИВИЙ - істинне богошанування, благоговійне признання божествених істин та їх виконання на ділі.
####################
Полетели мои мысли
В бесконечность Божьих высей,
Понеслась душа моя
В чудотворные края,
В те, где чувства обитают,
Что старения не знают,
В мир, что с детства часто снится,
Взмыло сердце вольной птицей.
В мир, где жизнь, любовь и счастье -
В море чувств - бессмертных, райских,
Окунулась с головой,
Чтоб волною за волной
Чувства в сердце наплывали,
И восторг в нём вызывали,
Чтоб, как в детстве, верить свято,
Что у жизни нет заката.
Мои мысли — пилигримы,
Отыскали мир без грима,
Где «люблю» не за гроши,
Всеми фибрами души
Тех, с кем сердцем прочно связан,
С кем единым миром мазан,
С кем пустила в вечность корни,
В тех полётах к чувствам горним.
В старину выражение «мы одним миром мазаны»
означало: мы одной веры.
####################
Я в молитве взмыла птицей
К благодатному престолу,
Пред Тобою преклониться
И узнать Святую волю,
Из Твоих чтоб уст услышать,
Как нести Весть Благодати
В мир, где ненавистью дышат
И враги, и даже братья,
В мир расцвета формализма
И упадка содержанья
Донести суть вечной жизни
Невозможно своим знаньем,
Все надежды возлагаю
На Тебя, Святой, Всесильный,
Чтоб звучала Весть Благая
С Твоей властью, с Твоей силой!
Чтобы грешный мир поверил,
Что Тобой возлюблен каждый,
Чтобы понял: жить по вере -
Принцип жизни самый важный.
Чтоб Святому доверяя,
И, решившись мыслить свято,
Ощутил, что в мир шагает,
Где у жизни нет заката.
ID:
777317
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.02.2018 13:01:46
© дата внесення змiн: 10.11.2024 21:33:22
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
Содержательно и легко читается 
.
