Для графомана графоман –
цінитель вершиків єдиний,
неперевершений гурман
і благородний, і людинний!
Він бачить, поміж слів, зерно –
лише йому дано це Богом
і бачить генія давно,
не те, що критики убогі.
Йому я вдячний, за труд цей,
за те єдине його слово:
«НЕПЕРЕВЕРШЕНО!» Єлей
у мою душу ллється знову.
Це слово – вічний п'єдестал
із золота, а не з бетону!
Побачив Пушкін, «заридал» –
мені цей пам’ятник стотонний!
Строчить, строчить слова рука,
кипить мій мозок від натхнення,
в прийдешніх чую я віках:
«НЕПЕРЕВЕРШЕНО! ЦЕ ГЕНІЙ!»
Я геній! Музо, підкорись!
Сховайте в «десь» свої сонети –
Хіба у слові думки вись?
Мовчіть, поетки і поети!
2018 р.
