Працювалося... І любилося...
І писалося... Десь поділося...
Не поділося,- у душі цвіте,-
невблаганний вік - пелюстки мете...
Ми - однi... Нiч пливе, чарiвна,
Юнi душi наповнює мрiєю.
Ти хвилюєш...П'яниш без вина,-
I жарке студиш серце надiєю...
Очі в очі,- там стиснена хіть,
Серце стукає,- скронями бавиться...
Сплелись руки...Розхристана мить...
Ніч гаряча...Від подиху плавиться...
Тихий шепiт...Симфонiя губ...
I шаленi мелодiї дотику...
Пiснi ..Юностi'' з радiотруб
Лиш пiдсилюють ночi экзотику.
Пишнi й свiжi твої пелюстки
Розкриваються в маревi нiжностi...
Легкий порух твоєї руки,-
I бажання гамує розбiжностi.
Ми єдинi...Ось щось неземне
Колихнулось у жазi любовi...
Потiм ще...Потiм ще...i мене
Запалили тi ритми чудові...
Пальцi пестять рожевi бруньки...
Ти схилилась...Заплющила очi...
Тихий стогiн...Танцюють зiрки...
Нiжний трепет у сяєвi ночi...
Вiтерець у вiкно залiта,
Пахне степом приволжським i м'ятою...
Пахне щастям,-бо юнi лiта
Бачать дiйснiсть легкою й крилатою.