Одну гвинтівку видали на трьох.
Дніпро відкрив смертельні нам обійми.
Нас остограмили, роти закрили гімном,
Щоб врятувать не міг нікого Бог.
І кинули, як м’ясо, - на убій
Мобілізованих до того за годину.
Походженням одним були ми винні,
Старі та юні втрапили в приціл.
Шаліли кулемети, вороги
Втрачали розум від жертовних тушок,
Ті, що позаду, стежили байдужо,
Щоб ми назад вернутись не могли.
Червленим став сивіючий Дніпро,
Від горя вітром рвав крихку надію,
Мов усвідомлював – нічого тут не вдіє,
Занадто вже всесильним зло було.
Нас вижило так мало в тім бою!..
Промимрив маршал: «Менш піде в Сибіри…»
Юначі губи, виблідлі у сіре,
Зронили поруч: «Що я тут роблю?..»
Я відповів би хлопцю, якби міг,
Що грандіозні жертви – підмурів’я…
Сказать що - ненародженим, їх сім’ям?..
І я ударив совість навідліг.
Пройшли роки, подеколи ходив
До підлітків на зустрічі травневі,
Пронизувало споминами нерви,
Тонув під гам кривавої води.
Так, Оксано, було діло..." Чем больше хохлов потопим в Днепре, тем меньше на сибирь вывозить придётся." Хотів добавити пару слів, та не варто при молодій жінці. До речі, прошлу ніч у Харкові спихнули п.дарюгу з п'єтдесталу мордою в газон, але вдень Гепа повернув на місце.
Леонiде, так у Харковi ще за часiв Януковича у 2013 роцi хотiли ще i пам'ятник Сталiну встановлювати. Правда тодi Гепа дану iдею не пiдтримав. Мабуть, iнодi проблески здорового глузду у нього все-таки мають мiсце. А той, хто подав iдею iз встановленням пам'ятника Сталiну - керiвник "Оплоту" Евген Жилiн - той вже усiм вiдомо де. Спочатку до Пiдмосков'я утiк, а потiм йому в Одинцовському районi, в ресторанi "Ветерок" органiзували "теплу" зустрiч. Ось подивiться - що вони пропонували у березнi 2013 року: https://censor.net.ua/news/235809/v_harkove_hotyat_ustanovit_pamyatnik_stalinu
Дякую, Дмитре, за громадянську позицію. Думаю, що то в Гепи не проблески здорового глузду, а прсто розуміння того що з євреями було б якби отець народів пару років ще прожив. Діло лікарів було початком тотальної антиєврейської компанії. Їхнє щастя що він вчасно здох. Жиліна добре пам'ятаю, як і всіх інших. Приємно, що вони довго не живуть!
Цю невигадану історію розповів безпосередній учасник тих подій. Врятувався лише через те, що його, пораненого віднесло течією. А там вже підібрали, виходили.... Довго не могла взагалі хоч якось це описати... Жахливо.
План тоді був такий - виселити українців, як татар з Криму, і примусово заселити нашу територію росіянами. На щастя він виявився надто важким і непосильним для каральних органів. Цим пояснюється така кількість жертв при форсуванні Дніпра, і взагалі - з українців, призваних в 44 році, назад повернулося тільки три проценти. Менше ніж тих хто починав війну в 41.