Бач,я прийшла до тебе,прибігла,а якби літала-було б ще простіше!Ішла
здаля,але така радісна,бо знала,що йду туди,звідки кличуть,хоч і мовчать
про це.Ні,ти сказав мені вголос і добре зробив,що заявив про свої бажан-
ня.У тебе маса бажань і я знаю про них багато!Я стратила б великий запас
сил,щоб виконати їх,рухнула б,-вони все не кінчалися.Від цього дух охоплює якесь завзяття виконати хоч дещицю,задобрити того,хто живе в
тобі,більший за тебе.Не знаю,хто він:богочоловік чи хлопець,загублений у
часі,але я тремчу перед ним і боюсь не виконати того,що він заповів мені
пошепки.Здається,його влада безмежна,як і твоя мрія про мене.
Він-це ти,а я люблю його в тобі від початку ледь не загадково,сама не
не знаю як.І йду,і біжу,ламаючи розум, до тебе,і втішно мені бути для тебе втіхою.Біля тебе я сильна,добра і краща,ніж є,і ще я можу все!Тільки забажай.Я дуже тебе люблю!
Мій квіте на зламаному стеблі,я підійняла тебе з долу і дала води.Ти наситився вже першим ковтком і подався ввись до сонця.На моїх очех ти
почав рости!І зацвів червоним маковим цвітом,чим несказанно порадував
мою душу.Я стала також рости із тобою.Я захопилася нашим розгоном,а
тоді уздріла у цьому знак:нас двоє в однієї долі і ми із одного насіння.
