Зимовий день, на дворі заметіль,
А тут зібралися у чергу к ряду
Людей гурток із різних поколінь,
Бо треба оплатити комуналку:
Чоловіки, жінки і навіть пес –
В країні нашій сповна є чудес.
Стояли мирно, наче уві сні
Один за одним в білих стінах банку,
Платіжки й гроші подавали, а в кінці
Прийдешні: «Я за ким?» – питали знову.
Ця нескінченна течія до вікон кас
У певний час утворюється з нас.
Старі жалілись: на циклон і сніг,
На біль хвороб, що зустрічає зранку,
І що до пенсій дожилися до таких,
Хоч безліч років працювали з до світанку,
Все про майбутнє мріяли й прогрес,
Життя пройшло, дізналися про стрес.
А молоді на хвилі на своїй
В мобільників тенетах все блукали,
Там сьогодення зустрічали розмаїть,
До завтрашнього всі шляхи шукали…
З цікавістю дивився тільки пес,
Черга хазяїна минула і він щез.
2017р.
