Ми стрінемось з тобою, моя панно
Та чи під силу нам ступити крок?
Весною цілуватись притаманно
Закоханим у мареві зірок
Чи ми ще ті, як і колись гарячі,
Чи час, мов скроні, душі побілив?
Лиш сильних загартовують невдачі
Чому ж нас Бог слабкими сотворив?
Сухі слова зрадливо на папері
Розходяться з країною чудес
Чому же ти з поміж усіх імперій
Мені мов кара послана з небес
Ми стрінемось з тобою, моя панно
Нам не під силу стримати цю мить
Війну програли та мале повстання
Не нам судити та не зупинить
