Час звати добрим в дні війни негоже.
Мабуть усім бентежиться душа.
Та є такі, що завжди допоможуть,
Що в скруті і в біді не полишать.
На вигляд звичні жіночки: робота,
Дім, діти, сто щоденних справ...
Проте в ваших очах горить турбота,
Підтримка, доброчинність і запал.
Красиві, витончені, а душею сильні.
Не кожен чоловік до пари вам.
Ви справами й мотивами своїми
Несете віру світлу і надію нам.
Свій час мали б родині віддавати,
Ви ж віддаєте тим, хто на війні.
Немов в однім ряду з солдатом
Ви наближаєте до нас погожі дні.
Всміхніться хоч на мить, інтелігентки,
Сьогодні дайте спокою книжкам!
Подяка вам, невтомні волонтерки!
Нехай ваш труд добром вертає вам!