Немов у казці, та все ілюзія.
І сніг, як лезами по очах.
Душа хворіє - в душі протрузія,
Вона помітна в простих речах.
А я, крижинка у серці Каєвім,
Мені б розтанути, та дарма.
І інші кажуть :
- Дивись, кохає він!
А я відчула - мороз, зима.
Малюнки ніжні..Метіль, хурделиця
І візерунком душевний біль.
Барвінком серце до серця стелиться -
Яка прекрасна ця заметіль.
Прекрасная лирика! 
