Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Калина: Він їхав забирати сина - ВІРШ

logo
Ольга Калина: Він їхав забирати сина - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Він їхав забирати сина

Ольга Калина :: Він їхав забирати сина
Присвячую пам’яті  мого дядька 
Філонюка Анатолія Васильовича
 рядового  в/ч  п.п. 16450,  1922 р.н.  
який загинув 21.04.1944р  в
 с Струнки Станіславської обл. Станіславського р-н
 (  Івано-Франківська обл) 



Війна йшла Друга світова.
Народ наш ніс чимало втрат.
Пройшла вже хвиля фронтова 
Й затихли постріли гармат.  

Сидить на возі чоловік.
Вже більше тижня у дорозі. 
Їздовий до поїздок звик, 
Втомились коні, йти не в змозі. 

Синок загинув на війні.
Старий подавсь його забрати
Й на цвинтарі, де всі свої,
У себе вдома поховати.

Йому вдалося віднайти 
Струнки - село, що їм сказали. 
Потрібно тіло лиш знайти
В тому садку, де прикопали. 

Загиблих мали хоронити:
Збирали в братську всіх могилу.
Між ними батько став ходити, 
Щоби впізнати свого сина.

Місцеві люди розказали,
(земляк з Тернівки передав)
Що Толю навпіл розірвало,
А він останки сам збирав. 

Зібрав, що зміг в свою шинель
І обережно загорнув. 
Для тіла в ній знайшлась обитель, 
В якій солдат навік заснув. 

Не було забирати що,
Хоч тіло сина й відшукали, 
Бо від побаченого – шок..
Так, в тій шинелі й поховали. 

Назад він їде вже тепер..
Що ж вдома скаже він родині?
Синочок вбитий. Відтепер
Немає більше в нього сина.



ID:  868882
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.03.2020 09:32:26
© дата внесення змiн: 26.03.2020 07:52:22
автор: Ольга Калина

Мені подобається 9 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (477)
В тому числі авторами сайту (18) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Амадей, 13.04.2020 - 02:12
Сильно написано! Пробрало, ще й дуже.
Спасибі Олю за такі вірші.
Щастя Вам, здоров"я й натхнення.
12 12 12 16 16 give_rose 21 22 22 021
 
Саша Чорнобіла, 22.03.2020 - 23:06
як страшно... cry cry cry Вічна пам"ять.
 
Зоя Енеївна, 22.03.2020 - 22:11
Вічна пам"ять загиблим воїнам, борцям за свободу!
17 17 17 17
 
Ганна Верес, 22.03.2020 - 22:11
Які страшні війни! Скільки доль! Скільки життів! Чуттєвий вірш, Олю. 12 17 17 17 17 give_rose
 
Зоя Енеївна, 22.03.2020 - 22:11
Вічна пам"ять загиблим воїнам, борцям за свободу!
17 17 17 17
 
Зоя Енеївна, 22.03.2020 - 22:06
Вічна пам"ять загиблим воїнам, борцям за свободу!
17 17 17 17
 
Valentyna_S, 22.03.2020 - 21:58
17 17 17
 
 
cry 17
 
Дмитро Кiбич, 22.03.2020 - 15:12
Гарний вiрш, Ольго. 12 22 Дiйсно, жахливi речi вiдбувалися i пiд час тiеi вiйни, i знову почали гинути вже пiд час нинiшньоi вiйни. frown Додаеться горя i страждань вiд того i воiнам, i родичам загиблих, та рiдна земля обов'язково вистоiть перед будь-якою страшню загрозою, що нависла над нею.
Так, а в який район на даний момент входить це село Струнки, де ваш дядько загинув? Бо Станiславський район у 1959 роцi було лiквiдовано, а його населенi пункти передали в основному у Тисменицький район. Тепер воно до Тисменицького району належить чи вже до якогось iншого? Ось, погляньте - внизу статтi:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD
 
Павло Коваленко, 22.03.2020 - 12:50
cry Страшна трагедія... Без сліз
про це немо́жливо читати,
коли дітей батько чи мати
своїх мусять кидать на віз
вже бездиханних. Дихання смерти
нам всім у спину (комусь - в груди!)
Як взнати нам, що завтра буде?
Чи жити ще, чи вже померти?
Але не будемо грішити
на нашу долю і на Бога, -
життя наше ніби дорога,
яку нам до кінця треба пройти. friends
 
Багато горя приносять війни. 17
 
Ніна Незламна, 22.03.2020 - 09:49
17 17 17 cry
ros
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: