Пелюстками троянда устеляє дорогу,
ніби літа іще й не було.
Допиває з калюжі сонця промінь вологу
і підточує червень стило…
Ночі стали коротші, міцно сплять зорепади,
а по небу гуркочуть вози…
І Чумацького Шляху не згасають лампади
де світанок благає роси́.
У сади та городи літо сипле щедроти,
не жаліючи манни з небес.
Час поверне на зиму після сонцеворота
ув осінніх вітрів полонез.
11.06.21р.
