Казку цю хто як захоче , так і зрозуміє ,
У селі одному жила дівчина Марія .
Вранці рушила на поле- бульбу посапати ,
Двері рипнули , тихенько хтось зайшов до хати.
Вже години дві Маруся сапкою махає ,
А у хаті хтось незграбний тихо сновигає .
О дванадцятій сховалось сонечко за хмару ,
Як закінчила Марія з бульбою забаву.
На подвір’я завернула з битої дороги ,
До колодязя прямує щоб помити ноги .
На хвилиночку присіла щоби відпочити ,
Бачить – хтось зумів у хаті двері відчинити !
Тут задумалась відразу дівчинонька мила :
«Коли йшла на поле наче двері зачинила .
Може злодії залізли ? Там нема що взяти !»
Ополовника схопила , та мерщій до хати .
Послизнулася і ледве не зламала ногу ,
Миску з кашею хтось скинув просто на підлогу !
Ковдра зсунута на ліжку , ще й матрац пом’явся ,
Видно , хтось важкий на ньому добре повалявся …
Стільчик зламаний і дверку вирвали із шафи ,
А на стінці слід відбився – три ведмежі лапи !
2022р Андрій Рубан
цікава казочка 
