Можна мить щастя оживити,
Життя в ній заново прожити.
Хтось скаже диво,
А для нас усе - можливо.
День і ніч.
Жаринки у печі,
Твої пальці у руці.
Зорі в небі ясно сяють,
Твої очі надихають.
Один день як все життя
Ти сіяла мов зоря.
Надімною світ безмежний,
Молодий, необережний
Відсторонився від буття,
Одна мить і небуття.
Все з небес спостерігаю,
Нашу близькість відчуваю.
Кадри мов би із кіно.
Не світіння на екрані,
Почуття живі, жадані,
Все реально - парк, фонтан.
Музикант достав баян.
Він акорди підбирає,
Музика сердець вже грає.
Зупинився часу плин
Ніби наш небесний млин.
Хоч з тобою ми розстались
Наші образи зостались.
Ми нестямно цілувались,
Фонтан воду підіймав,
Свіжість подиху давав.
Смакували ми уста
Та тулилися тіла.
Ми п'яніли, ми літали
І ще дужче прижимали,
Вічність ми не відчували,
Осязали, промокали,
Фонтан щастя наповняли,
Спонтанно в воду знов пірнали,
Недосяжних глибин досягали,
В проміннях сонця засіяли.
Гуляючи сплітались, кохались, забувались.
В метро зупинились,
Серця ще дужче навік притулились.
Одна мить ми зупинились,
Не розпустились.
Зламався часу механізм.
Стрілки годинника пішли.
Останні поцілунки,
Мов яблуко чаклунки.
Обійми на прощання.
А в серці на завджи кохання.
Одна була лиш мить,
А серденько горить.
ID:
966830
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.11.2022 03:32:12
© дата внесення змiн: 28.11.2022 03:41:07
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Душевні рядки! Щастя ЛГ! 
