|
Ми тавровані...
На нас лежить відбиток інакшості:
для росіян ми меншовартісні,
другорядні,
придаток "великої",
зі штучними мовою та історією,
непокірні,
зіпсовані "гнилим" заходом бандерівці-неонацисти, які ненавидять праведних "братніх" росіян і все похідне від них - мову, культуру;
для заходу - новонавернені,
приклад відчайдушного спротиву "голіруч" проти броні,
незламності XXI століття,
жаги до свободи й повноцінного життя, яке виключає фізичний і психічний примус, породжує зречення від благ "Без світла, але без вас. Без газу, але без вас. Без тепла, але без вас".
Ми, українці, також себе тавруємо званнями:
переселенців і диванних патріотів,
тих хто втік, і хто залишився,
хто воює, і хто відкупився,
хто донатить, а хто живе у рожевих окулярах,
хто багато говорить, і хто багато робить.
Ми цілковито затавровані...
Бо серед згустків сіро-чорних хмар, які майже рік круком кружляють над Україною, радіємо найменшому промінчику сонця:
щасливому блиску дитячих очей,
народженню дитини в підвалі пологового,
довгоочікуваному вхідному вперше за тиждень із пекла на землі,
короткій зустрічі з коханим у прифронтовому місті,
першому запаху хліба після місяців окупації,
жовто-блакитному прапору на броні українського танка, який першим заїхав у село після відступу окупантів,
ночі без тривог,
пляшці питної води,
буржуйці,
дитячому малюнку,
собаці,
котику...
А ще ми тавровані знаннями.
Звуками винищувачів.
Свистом ракет.
Сиренами.
Запахом крові.
Болем.
Дорогою.
Чужиною.
Ностальгією.
Ненавистю до ворогів і любов'ю до найрідніших.
Друзями.
Зрадами.
Вірою у Бога і довірою ЗСУ.
Повідомленнями з передової від атеїстів: "Тут пекло. Моліться за нас".
Сльозами матерів, дружин, дітей.
Полоненими.
Зниклими безвісти.
Загиблими.
Ми навчилися розрізняти хто з чого стріляє і як далеко від нас.
Жити із забитими вікнами і тривожними валізками.
Ходити з ліхтарем по хаті, навіть коли є світло.
Вдихати і видихати.
Жити і існувати.
Мріяти і допомагати.
Переводити дух і братися до роботи.
Вірити.
Сподіватися.
Любити.
Бо ми тавровані.
Наше тавро - Українці:
волелюбні,
нескорені,
сильні,
стійкі,
мирні,
розумні,
талановиті,
веселі,
гостинні...
Тавровані голодоморами.
Репресіями.
Концтаборами...
ID:
972861
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.02.2023 19:59:46
© дата внесення змiн: 04.02.2023 20:03:33
автор: LenkoBurush
Вкажіть причину вашої скарги
|
