Бережи себе, моя божевільна…
Оці я почула слова,
Наче вкрав ти для мене ті крила,
Вже лечу я, любове моя!
І завжди прилітала у спокій,
У затишок той твій, особливий.
І вже бачу наш ранішній іній,
Будь ласкавий, страхи ці закрий.
Бо вночі ми боялись любити,
Але то була наша забава.
Наче діти, ми сонні, роздіті,
Грали один із одним, не знала…
Що попалась у сіті твої, і наче сон,
Забула турботи й печалі свої,
Серця бються наші в унісон,
Закривай потихеньку повіки мої.
Та вже ночі мені буде мало,
Хочу бути в тобі день і ніч напроліт,
Але раз за разом вже гадала,
Не зламаю я реалій моноліт.
Бережи себе, моя божевільна,
так на вушка я слухала шепіт твій.
Я прийду коли зріжеш ти крила,
Що дати тобі крила свої.
