( в дарунок композитору, піаністу, поету-пісняру, джузовому музиканту, виконавцеві, земляку Олександру Рожанському)
Глибока ніч виходила із ніш,
Складала зброю дня в стоги порталів,
Ноктюрни зір снували перший кіш
Безмежжям непобачених муралів...
Дзвеніла тиша пізнім ліхтарем,
Зависши звуком відчуттів та хисту,
У ній маестро, свого серця трем,
Складав із нот між ліній у намисто.
На білий аркуш, зораний слізьми,
Розсипалися чорно-білі перли...
Звучав талант!!!...,а з ним звучали й ми –
Душею висоти тонів завмерли...
Марія Дребіт
10.08.2023 Португалія
