Ой, лишенько, Вася козу згвалтував,
Знечестив козячу невинність.
Він з друзями в лузі тоді випивав,
До кізки збудилась прихильність.
Вона один день ще побула жива
І склала навіки копита.
Лишились сліди - лиш зім"ята трава,
І цапове серце розбите.
Тепер, коли Вася бреде бережком,
Бо пив і гуляв десь всю нічку,
Налякані кізки, рвонувшись з кілком
З розгону стрибають у річку.
Задумались кози, чи можуть вони
помститись - нелегка це праця,
Підкрастись тихенько, стягнути штани
І схрумати Васині яйця.