Звертаюсь вкотре я до тебе,
Пробач тіснять тут бліндажі.
Рятую Українське Небо
Від зазіхань на світ чужих.
Ще буде Радість і обійми
І кришталевий зорепад.
Чарчину ця рука підійме,
Побільше б пороху й гранат.
Щоб в кожнім слові Перемога
Звучала повінню пісень
І сни не в'янули ще довго,
Бо Україна понад все.
Сльоза зкотилася на груди,
То побратим під кулю став.
Хай Завтра ворогів не буде,
Шиплять зкровавлені вуста .
Звертаюсь вкотре я до тебе,
Безсилий проти всіх тяжінь.
Шматок розстріляного Неба
Сталеві вирвали вужі!
Гарно, патріотично. Дякую за вірш. 
