( ...Ходив по світі Голос, шукаючи вічне кохання поміж досконалості й спокус, почуваючись самотнім.
А тоді, обійнявши букви безкінечності, сів на краю останнього слова, глянув у небо і заплакав, а ті сльози передались мені.
На краю землі, на початку моря Голос звучав над океаном, а вічні струни гітари й фортепіано акомпанували світлу й тіням молячись. І не припиняв звучати кришталевий голос, торкаючись країв моєї душі прозорістю. Увійшов слізьми. Залишився в чистих думках. На краю землі, на початку моря.
Є багато голосів, серед звуків, наповнених солодом і спокоєм та лише деякі мають серце і душу, і лише декотрі розуміють цей талант...)
І
Andava pelo mundo uma Voz
Amor eterno estava a procura
No meio de perfeição e de loucura
Sentia solidão. Estava só.
II
E abraçou as letras que sem fim.
Sentou se na beira da última palavra
Olhava para céu e chorava
E lágrimas passaram para mim.
Rf.
No fim da terra, no início do mar
A sua Voz soou nas ondas do oceano
Eternas cordas da guitarra e do piano
Acompanhavam luz e sombra em rezar.
E não parava de brilhar Voz de um cristal.
Tocava margens da minha alma. Foi transparente.
Entrou em lágrimas. Ficou na pura mente.
No fim da terra, no início do mar.
III
A muitas Vozes feitas pelo som
Cobertas com doçura e com calma
Mas só alguns têm coração e alma
E só algum percebe este dom.
Mariya Drebit
30.06.202
https://youtu.be/3AbapkrfHxI
