Чому у серці Україна?!
Нам Богом обрана країна...
Оті лани і осоко́ри,
Плакучі верби, древні гори,
Лелеки в небі голубому,
Що повертаються додому.
Той жайвір літньої пори,
Що поливає нас згори,
До щему, піснею своєю,
Коли хліба́ до апогею
Доходять й хвиля з вітром йде,
Земля вродила, хліб буде́...
Ті ночі всіяні зірками,
Чумацький шлях вгорі над нами.
Ходили ними чумаки
Прості і мужні, що віки
Возили сіль і сіллю стали
Землі своєї, що плекали.
Тут жили вольні, древні Скіфи
Реальність це, не просто міфи,
Бо у віках лишили слід
Від Пекторалі до робіт
Гончарних, з міді, срібла, злата...
З давніх-давен була багата
НАША земля крамом і людом
Й щоденним мозолем, не чудом,
Землі платили, що кормила
І не особно - в серці жи́ла.
З собою брали у похід,
Як оберіг, в нетеплий світ,
Їх думка гріла і земля
Та, що лічила від нуля
Відміряні їм земні кроки,
Давала ті живильні соки,
Як древу дужому коріння
Із покоління в покоління.
Не вирвати її у тих,
Чиє коріння в землях цих!
Чому у серці Україна?!
Нам Богом обрана країна...
31.03.2020 р.
Душевний вірш! 
