напевно світ наш тяжко збожеволів
немає слів щоб описати стан
всієї низькості людей престолів
і як їх дух людського не застав
що вже піднявся над оцим бедламом
і втік геть безвісти до тих країв
де звично сходить мирне Сонце зрана
і хтось із нікудишнього прозрів
і ще де самотужки люди мислять
без пропаганди і не на авось
і вірують у Бога ненавмисно
щоб потім каятися не прийшлось
де знать не знають тамошні горяни
пихи злодійства жадності й брехні
і через те живуть від щастя п’яні
й на кожне нам пожертвують мені
а мо’ це просто гомін еволюції
на зламі бачень і усіх спіткань
і щоб твій зір не здох давнішньо куцим
ти наново навколишнє оглянь
***
