Навіщо важко так коли усе минає,
Коли лишається усе за словом тим,
В вчорашнім дні...
Немов. колючим дротом серце огортає
І повертається назад лише у сни.
Чому так солодко й водночас неможливо,
Нагадуючи знов
Про все, що наче вже давно згоріло...
Про віру, про надію, про любов.
Яким страшним є слово "ностальгія",
Нелегко втриматись від спогадів вночі
І серце раптом терпне, мліє...
Безсоння подружку знайшло собі.
Усе давно пішло, залишилось в минулім,
Але не можу втриматись ніяк,
Щоб не згадати те, що не забула,
Щоб знов не загубитися в думках.
дуже й дуже гарно. а це ти навмисне написала "у сни", краще б зримувалось дні - у сні.
Лєха Суслик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та ні, не навмисне ... але, якщо чесно, мені і так, ніби, добре читається але ж, зрозумій, що я до соїх віршів не об*єктивна, тому, можливо, ти зараз правіший і "у сни" римується не дуже...
Але мені дуже приємно, що ти, взагалі, віршики мої читаєш... ось