- Хай любов мене не покине
В тридесятому Царстві Тіней,
Не забудь мене, сиротину.
Не знайдеш - назавжди загину.
Чом, Орфею, тебе не бачу?
Я б зронила сльозу гарячу,
Тінню падаю, та не плаче
Тінь моя, я ввісні, неначе!
Заспівай, коханий,
Пісню полум'яну!
Ти на мене був, єдиний,
Оглядатись не повинен!
Ніжний голос флейта має,
То кохання промовляе:
-Твій навік!
-Твоя навіки!
-Мій Орфею!
-Еврдіко!
- Задля тебе, моя жадана,
Я пройду всі путі незнані,
І загоїться в серці рана,
І відчиниться щастя брама.
Гори подолав і долини,
Невідомі шляхи, стежини,
Впізнаю тебе серед тіней,
Еврідіко моя єдина!
Як весняні ріки
серце Еврідіки
Хай заб'ється,
стрепенеться
І любов'ю розіллється!
Ніжний голос флейта має,
То кохання промовляє:
-Твій навік!
-Твоя навіки!
-Мій Орфею!
-Еврідіко!
Гарна поезія!
гарно 
