Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Малиновская Марина: < Пусть только я одна из нас двоих грущу… > - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Малиновская Марина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, стараюсь.))
Алексей Ткаченко, 26.11.2012 - 15:59
Сколько же здесь удивительных словосочетаний!"незнакомые знакомцы", "стёртыми следами", "расстояние...растает". Пожалуй, подобное подвластно лишь истинному перу мастера!
Малиновская Марина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Алексей, за Ваш добрый отклик! Приятно смутили меня!))) В жизни много противоречий, противоположных сторон одного и того же, главное, чтобы сохранялся баланс.)Я пишу всегда так как чувствую. Малиновская Марина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Артур! Стараюсь!
Юхниця Євген, 15.10.2011 - 19:13
"Пока же, я одна из нас двоих грущу" -- - пример, когда всего одна строчка глубиной сильнее многих стихотворений, самодостаточная, образная и - для каждого!!! Малиновская Марина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо большое, Евгений, за такой воодушевляющий отклик!)
Малиновская Марина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Вам за отклик и доброе и необходимое пожелание!)
Малиновская Марина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Наташа!!! Рада видеть Вас!
Малиновская Марина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Это вариант последней строки?!)))Малиновская Марина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за Ваш добрый отклик!)
|
|
|