Ще чутно гуркіт , бій гармат ,
Надію мають кораблі ,
У грі цій я отримав мат ,
І опинилися на дні ,
Усі несказані слова ,
І почуття навік у сні ,
Вже не піднятись їм із дна ,
І не спустити якорів .
Забути хтів про тебе я ,
Забути , тільки пам’ятати :
Не була ти й не є моя ,
Тому я прагнув забувати .
Я втік від слів , я потонув ,
І тільки з дна я слухав шум ,
Гарматний бій , що не втонув ,
Останній з моїх кораблів ,
Останній з тисячі вцілів ,
І байдуже , що тільки я ,
На дно пустити їх посмів ,
Який же сенс має життя ,
Коли не чутно голос твій ,
Програв я бій – ти не моя ,
Програв війну – бо я не твій .
