Яскравих спогадів горить вдалі вогонь ,
Минувших днів моїх буденних ,
Личу крізь небо тих блаженних ,
Не кольорових , але теплих фотографій,
Що десь летять , як сотні тисяч птахів.
Блукаючи співають між зірками ,
І не старіють , лиш тьмяніють із роками.
Як бліднуть спогади , туманні силуети ,
Старих пісень забулися куплети.
Прийшли нові , за ними ще новіші ,
Яркі , цікаві , але ті рідніші ,
Далекі , сяючі ,мої зірки .
Як солодко дивитися на них ,
Ти бачиш небо , але я не ти.
Мої зірки , яскраві то роки ,
Що склавшись у слова ,
Слова в рядки ,
Співають мелодійну пісню ,
Про моє небо , мою вічність .
