До нас сусід з рання прийшов,
І дивну річ нам розоповів.
Що з Чортом оковиту споживав.
Криничною водою запивав.
Всю ніч йому він наливав,
Де брав горілку, Чорт це знав.
Цибулю, сало нарізав,
Мені давав та й сам жував.
Стояв, хрестився і трусився,
Так було схоже на вітряк,
Руки описували коло,
Промовить слово і свят, свят.
Хотів втекти від Чорта з хати,
Смик, смик, немає зовсім сил.
Ніби приклеївся до лави,
Благав: Чортяка, відпусти.
Потім провалля, чорна яма,
Лишень під ранок виповз в двір.
Поповз до хвіртки, потім раком,
І так до мене, п'яний вліз.
Як з'ясувалося пізніше,
До нього в гості Кум прийшов.
І напилися чортенята,
Так чорт з чортякою бухав.
Таку ж справжнісіньку картину,
Нам потім кум намалював.
Такі споріднені симптоми,
Так прикро, з ними я не був.
́