ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Хочу…" АВТОР: Катерина Дмитрецька
***********************************************
В дитячі спогади я повернуся,
В думках своїх порину до небес,
У хмарки білі, невагомі загорнуся,
Дитячих мрій згадаю круговерть.
А потім друзів своїх пригадаю,
Як разом в схованки ми гралися тоді,
І з круч засніжених на саночках катались,
Купались літом бризкаючись у воді.
Завжди хочу, щоб в пам’яті лишались,
Ці спогади безціннії мої,
Щоб і батьки мої завжди всміхались.
Хочу, щоб були разом ми завжди.
Щоби брати і сестри мої милі,
Не знали горя у своїм житті,
Щоб завжди сонце ясне усміхалось,
На їх нелегкому життєвому путі.
Хочу, щоб люди завжди жили в мирі,
Щоб діти наші мріяти могли,
Щоб у надіях своїх й нашій вірі,
Вони завжди ішли до вірної мети.
Так хочеться, щоб час цей зупинився,
Дитинства спогадів замріяна стезя,
І почуття свої очистити навіки,
Від невгамовного настирного буття...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це вже точно, хай які, але завжди приємні. Навіть погані зараз згадуються з посмішкою на обличчі.
Та добрих спогадів завжди більше, бо це ж дитинство
Дякую, Іриночка.
