Вже стільки часу промайнуло….
А я тебе ще не забула…
Пригадую – гаряче, палке літо
А ти на тому кінці світу
Ти був зі мною, та не зовсім мій
Ти мені світ відкрив…. Та був той світ чужий…
Ти дарував мені кохання.
Та я не бачила бажання…
А я тебе не відчувала…
Сама не знала…що бажала…
Гралась з тобою, потім захопилась
Так трапилось, що згодом- я сама лишилась
Цікаво… де ти??? Як живеш??
Про мене згадуєш, чи просто йдеш…
Чи ти ще з нею??? Чим живеш?!
Вираз обличчя смутно пам»ятаю…
Та лиш згадаю- серце калатає
Вже промайнуло років сім…
А ти для мене був один…
Ти слід на серці залишив…
Незнані досі почуття відкрив
Так легко й гарно нам було
Та час минув, і все пройшло
Ми не зустрінемось ніколи
І розійшлись немов «убогі»
Без слів пустих, без лишніх фраз
Просто настав нестерпний час
Ти ревнував… а я сміялась…
Ти жінку мав…а я не знала…
Сам не один, від мене ж вірність вимагав
А час пройшов, і розійшлись дороги
Не обійшлось без по сторонніх допомоги…
Та що жаліти… склалось так життя…
Давно не мій…. Я знову не твоя….
