В зелене пофарбовано гармати,
Щоби зненацька можна убивать,
В червоне краще їх пофарбувати,
Щоб кров з гармат нiколи не змивать.
Стоять на Крiпосному двi гармати,
Чистенькi та зеленi як новi,
Неначе причаїлися стрiляти,
Щоб як колись втопати у кровi.
Кривавий нiж убивць не виставляють,
Бо похвалитися немає чим,
Гарматами ж хвалитися бажають,
Неначе не кривавим, а святим.
Стоять на Крiпосному двi гармати,
Не дивлячись минають люди їх,
I звідкiля цим мирним людям знати -
Стрiлять гармати будуть й по своїх.
Гармати звикли їсти людське м`ясо,
В людськiй кровi по вiнця потопать,
Сховаймо ж їх подалi своєчасно,
Щоб потiм не прийшлося жалкувать.
01.10.2000
