Таку країну - не здолати
Андрей "Хома" Снитко, 18 лет, боец батальона "Азов". Был сиротой, жил в Маневичах Волынской области с тетей. Погиб 20 августа от взрыва гранаты в бою за Иловайск Донецкой обл.
На Волыни похоронили 18-летнего бойца "Азова", который лег на гранату ради товарищей.
Земляки два дня чествовали погибшего героя
В Маневичах, что на Волыни, в последний путь провели 18-летнего бойца "Азова" Андрея Снитко,сообщает ТСН.
Боец с позывным "Хома" лег на гранату террористов, чтобы спасти жизнь товарищей. Юный "азовец" был сиротой, а ради службы в батальоне бросил учебу на физкультурном факультете. Сине-желтый гроб с телом героя с Востока сначала привезли в Луцк, где в главном храме Волыни отпели павшего. Далее собратья погибшего выступили на общественные панихиде.
Оказалось, что в бою "азовцы" столкнулись с сильнейшей диверсионной бригадой из РФ и Андрей Снитко, не колеблясь, прыгнул на вражескую гранату. Заметим, что на гражданскую панихиду вояки "Азову" приехали с автоматами, чем очень поразили земляков. В Маневичах гроб с телом убитого в течение нескольких часов под дождем собратья носили по городу, чтобы все желающие могли проститься с убитым. На родине герой нашел последний покой.
http://www.segodnya.ua/ukraine/na-volyni-pohoronili-18-letnego-boyca-azova-kotoryy-leg-na-granatu-radi-tovarishchey--546938.html
Ні, таку країну не здолати!
Ворогам таку – не «порішить»!
Хоч над ним не буде плакать мати,
Та прийшли усі товариші…
Під дощем труну вони носили,
Щоб простилось місто із бійцем…
Є в народу в нас велика сила!
Та війна – і серце крає щем…
Скільки йому бу́ло? Вісімнадцять…
Тільки жити… Скільки міг би жить!
Та собою він накрив гранату.
У землі волинській він лежить.
По росі вже не пройдеться бо́сим…
Не всміхнеться він з не вороття…
Наш Андрій, як і колись Матросов,
За свободу він віддав життя.
Юному герою – поклоніться!
Поклоніться, люди, до землі!
Йдуть герої небом – подивіться!
З вірою святою на чолі!
Александр Матвеевич Матросов (5 февраля 1924, Екатеринослав — 27 февраля 1943, деревня Чернушки, нынеПсковская область) — Герой Советского Союза (19.06.1943), красноармеец, стрелок-автоматчик 2-го отдельного батальона 91-й отдельной Сибирской добровольческой бригады имени И. В. Сталина 6-го Сталинского Сибирского добровольческого стрелкового корпуса 22-й армии Калининского фронта, член ВЛКСМ. Известен благодаря героическому, самопожертвенному подвигу, когда он закрыл своей грудью амбразуру немецкого дзота.
+ 1 до книги пут Інських злочинів. Може справді створити Чорну книгу пут Іна... відкриватиме її славна українська пісенька про ла-ла, а далі підуть фото русского народу з транспорантами "Путин прав", а окрему сторіночку для його дружбана Януковича, побратима Муаммара Каддафі та колєгу Бен Ладена, можна ще пару картинок із зображеннями Фреда Крюгера. Боже ж мій, я геть забула про ка Дирова та його головорізів, що захищають православну віру та отця ки Рила з його православним бізнеспланом захоплення всіх слов’янських церков. Так, я нікого з тої святої процесії не пропустила? Не образила? На почесному місці в книзі мають бути слова "подяки" і "побажань" від матерів і близьких загиблих наших героїв. На тій "книзі" кожен пропут Інський президент прийматиме присягу вірності його ідеям.
А що такого? Могила з надгробним пам’ятником під Рівним у нього є (хоча...святих тепер, мабуть, на Афоні ховають) , а книги немає. Ой, забула про пут Інських клоунів - їх обов’язково до тієї книги! - оце така ніжність мого сарказму...
Bogdan_Сhorniy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві, чарівна! Відкрили б такий сайт - побажання путлеру. От народ би відвів душу! Усі фотожаби там зібрати! Клас!
Bogdan_Сhorniy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таку країну - не здолати ще й тому, що в ній існують такі героїчні жінки! Дякую за все! Поки я бився над таблицями, ви тут воювали за мою честь! Нехай Іван - ще той овоч. Але Революція? Оце сучасна жінка? Оце з нею я намагався по-людськи поговорити? Ви були праві - ці особи переповнені злобою до всього українського.
Разве он один такой? А теперь сравните Вашу фотку со снимками пленных российских десантников. Совсем разные выражения лиц. Ещё для сравнения найдите фотку Савченко в российской тюрьме.
Bogdan_Сhorniy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так и есть. Российские десантники - растерянные. Непонятно, за что погибают. А у наших - огонь в глазах. Это отблеск майданов, казацкой вольницы, свободомыслия.
Дякую за все! Поки я бився над таблицями, ви тут воювали за мою честь! Нехай Іван - ще той овоч. Але Революція? Оце сучасна жінка? Оце з нею я намагався по-людськи поговорити? Ви були праві - ці особи переповнені злобою до всього українського.
