Валяється у гаражі,
В глибинах моєї душі
Пакунок, а в ньому запчасті.
Запчасті від імені "НАСТЯ".
Давно не потрібні вони,
Але ніяк їх не збуду.
Нехай полежать до весни -
Сховаю їх знов і забуду.
Запчасті від імені "НАСТЯ"
Із букв, не з пластмаси й металу…
Ніяк їх позбутись не вдасться.
Ох, хай так лежать, як лежали.
Запчасті від образу Насті
Лежать у графітовій масті.
Чіткі ще ті гострі деталі
Врізаються гірше від сталі.
І вже би спихнув ті дрібниці,
Та, вже й ніби їх не знаходжу.
А серце тріпоче, як птиця,
Коли натикаюсь на схожі.
Запчасті від образу Насті -
З лиця, із очей, і з волосся.
Ніяк їх позбутись не вдасться.
Ех, хай полежать ще цю осінь.
Деталі мої, як бути мені,
Мої ви всиновлені діти?
Зійшлися на вас думки всі мої.
Чи то б іншу Настю любити?
Запчасті від імені, образу Насті -
Згоди́тесь мені ще в цім світі.
У Насті нової знайду своє щастя.
Нову́ Настю буду любити.
30.09.12, Харків
Интересно 
