О, вік ХХ1- цивільний, чудовий!
Ой, люди, не ждіть цьому світу кінця!
Тарас в ювілей свій надав мені Слово,
Послухайте Голос із Неба Творця.
О, рік чотирнадцятий нової ери,
Зібрав в Україні народ на Майдан!
Назустріч ідіть, ви брати і партнери
З глибокого кореня – плем’я слов’ян!
Вам сонечко світить, всміхаються зорі,
Хоча серед них Полинова Зоря!
Квітуча Земля і небесні простори
Диктують слова, вам пишу «Кобзаря».
Проста, недоучена жінка Надія
З поліського лісу, з полтавських ланів.
З Тарасом повінчана ця літургія
По кореню прадідів наших батьків.
О, вік ХХ1 за що ти караєш?
Мою Україну, прости сироту!
Пошли ж ти нам долю, ти ж бачиш і знаєш,
Прийми мою сповідь й молитву святу.
