Коли б ви не замислились,
То зразу відповідь дали,
Що життя - це біль.
Той говорить забагато чортівні,
Інший робить для очей.
Чи то можливо я із пекла,
Як що всі інші із небес?
Чи то можливо навпаки?
Є люди, які не розуміючи нічого,
Завдають болю за простого.
То не так ти подививсь
На того хто із неба,
Та так, що неба вище їм здалось.
І починають тоді рвати,
За те що не такий ,як інші,
Що право голосу я маю.
За те що думаю не так,
І їм не до вподоби.
Вони авжеж із підземелля,
Але зробили собі ім'я боже.
І думають, що люди усі мухи,
Їх можна ляснуть добре
Й людини вже не буде.
Не буде її слова, правди, думки.
Про те це випливає з часом,
І в темний світ, як ті чорти
Рогаті, підлі поповзуть,
Усі ті хто колись
Богами прикидались.
