Усі слова як з болем вирвані думки
в кривавий слід складаються поволі,
неначе з потайних бажань струмки
тікають в світ крізь зімкнуті долоні...
І будуть маяками дивних мрій,
що в грудях мешкали не бачивши життя,
бо їх колись занепад-лиходій
завів туди де стишене сердець биття...
Все спали там, як та красуня з казки
в чеканні рятівних цілунків,
щодня обличчя сховані у маски
були пародією істинних стосунків.
Хоч чули ,мріяли, рвалися із клітОк
себе мордуючи тугими ланцюгами -
віддали б все за той простий ковток
повітря близькості із райськими садами...
блаженства слід шукати нам дарма,
воно у кожного своє...Єдине,
і поки мрії сковує страху тюрма
у вас малюється Малевича картина.
Додайте фарб! У хаосі творіння
барвистих смужок справжній водограй,
зрубай сумління пакосне коріння
і грай із долею. До перемоги грай.
