Всі проти наших зустріч, я у це не вірю,не вірю що цьому прийде кінець, тепер
з тобою більше не зустрінусь, не відчуватиму тепло твоє, невже кінець?
Я мовчки плачу, серце моє виє, неначе вовк на місяць молодий,
записка: «рідна моя мила…., я розриваюсь, я тебе люблю, не хочуть
відпустить тебе зі мною, я потайки через вікно вкраду».
Я ожила, немовби відродилась, вкради і віднеси мене скоріш,
без тебе жити я тепер не в силі, ти моє небо, а я твій рубіж.
Чекаю, речі всі зібрала тихо, в записці метері слова: «простіть ви мамо,
грішную дитину,не поминайте лихом, відпустіть,
без нього мамо я на світі згину, простіть молітесь, злоби не держіть.
Прийшов, прийшов , я так тебе чекала, неси мене мій вовче в далину
з тобою на край світу я полину, на гору, чи додолу упаду.
Живу, живу тепер на повні груди кохаю, тану в поцілунках знов і знов,
якби спіткнулась в рішенні своєму, то не дізналась що таке любов.