Жити важко кажуть люди й не дякують Богу,
що не голі, не голодні, бо ситі й здорові.
Бо в теплі їх рученята та не босі ноги
Чого ж стали так грішити й не вдячити Бога.
Сидимо у теплій хаті і чай попиваєм,
а сирітка боса й гола куска хліба не має.
Адже є ж у цьому світі дійсно бідні люди,
що не мають ані хати, ні речей ні шуби.
Їх життя чомусь так злісно, так страшно карає,
найпросте у них забрало, що людина має,
найпрсте у них відняло і бродить по світу
шука собі куска хліба й аби щось одіти
Ось кому на світі дійсно важко жити.
Зима окаянна не дасть відпочити.
Закликаю люди станьмо трішечки добріші
Помагаймо людям, яким за нас гірше
І давайте не будемо більше грішити,
що на цьому світі стало важко жити.
