UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ВІВАТ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анно Доміні, 28.12.2015 - 14:50
Отож бо й воно, що в природі передбачено було зиму зі снігом (в наших широтах), а не з квіточками, а людина змінює клімат процесами своєї життєдіяльності. І знаєте, цікава і небезпідставна Ваша думка про агресію -- адже це теж людська життєдіяльність. А світ -- він же не тільки видимий, а й невидимий є, і все воно між собою пов"язане. Часом мені стає цікаво -- а скільки ще Земля нас терпітиме??
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не довго вже, якщо не схаменемося... планету жаль, але є така цікаво думка, що ми живемо НЕ НА ПЛАНЕТІ - хто б нам планету, дикунам, довірив... де ж ми живемо - відповіді там не було... може, на фантомі планети... це мене трохи заспокоїло...  стосовно впливау людської агресії на природу-погоду - то все в єдності перебуває - ноосфера називається єдність та 
Анно Доміні, 28.12.2015 - 05:55
Це Господь так береже Україну, щоб не змерзла без російського газу  У нас тут троянди квітують - крім усього іншого
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тепла зима - як на мене, то прекрасно - травка жива, квіточки тримаються... хай кволенько, але життя сочиться, немає "закостеніння" під морозами.... гірше, що літА стали без дощів і настільки спекотними, що минулого літа горіхи, до прикладу. погоріли в процесі дозрівання - і це між листків (дерево велике і доросле) в кожушках своїх зелених (оболонка захисна плода кожного), ну і в скорлупці горіховій - ядра - як ніби на сковороді хто забув - перепалилися, почорніли... обвуглилисячим більше ненависті і агресії між людьми - неправди всілякої - тим швидше "ріки закиплять"... звичайно ж, не приведи Боже... дякую Вам, Анно
I.Teрен, 27.12.2015 - 12:46
Продовжуючи в іншому ключі:віват тюленю в ополонці, віват свободі у тюрмі, догана плямі що на сонці і слава світлу у пітьмі. із врахуванням коментарів. 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
віват свободі у тюрмі - чого ж?.. Д.Андрєєв, який написав свою "Розу Мира" в сталінських застінках, потім уже, коли вийшов "на свободу", занотував, що найщасливішим періодом його життя були саме ті 10 років, у тюрмі... там він освоїв "внутрішній простір" і подорожував "в дусі" тонкими світами Вселенної - те, що йому там показали і як сприйняв і зрозумів і виклав у своїй "Розі Міра"...а от з "доганаю плямі що на сонці" - згодна, що це часто смішить, особливо, коли за тією плямою перестається сонце виднітися дякую Вам, Ігорю
Близнюк Алла, 25.12.2015 - 16:30
...і мої пеларгонії на балконі ще шлють "Віват"  теплій зимі... Дякую, Валю!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, порадіймо спільно з квітами ще живими, а прийде зима - що ж, її пора... кажуть, скоро прийдуть морози і сніговії дякую Вам, Алло, що розділили такий невчасний але гарний настрій
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"всякому - своє"... думаю, вам відоме походження цього крилатого вислову
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
аномальна?... бо не така, до яких усі звикли... так... але ж красива яка - трава у нас на газонах молоденька повисходила, хризантеми продовжують цвісти - хіба не радісний день нинішній - день народження Ясен-Світа... дякую Вам, пані Любо...
Окрилена, 25.12.2015 - 11:59
ЯК гарно! Позитивно і сонячно  Живі квіти серед зими - це дуже зворушливо...і обнадійливо 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... навіть зима стала шанувати Життя - наскільки-змога берегти його... це справді радісно і обнадійливо дякую Вам, люба пані Окрилена
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
