Повертайся скоріше додому,
По стежині прийди у садок
Під черешню,стару і розлогу-
Де кохання знайшли ми у двох.
Пам'ятаєш,як місяць із неба
Підглядав у садок із-за хмар,
І мов ті,діаманти блискучі
Зорі нам прокладали шлях.
Роси впали на трави і квіти.
Все стоїть чарівне-неземне,
Й ми з тобою,закохані,знаєм,
Що кохання у нас не просте.
Над селом ніч гуляла до ранку.
На світанку із саду ми йшли,
По траві,де блищать діаманти-
Де залишились зорі ясні.
