А я про своє , про те наболіле...
Про те, що лелеки мої відлетіли,
Про те , що вже виросли діти малі,
Про те, що не бути вже юній весні,
Про те, що вже зайвою літові стала,
Про те, що зима поки що не настала,
Про те, що знов душу п"янить і молодить,
Про те, чим поезія дише і родить,
Про те , що онуки не тішать бабусю,
Про те, що до мрії тієї горнуся,
Про те, що сумую за рідними дуже,
Про те, що є люди, яким не байдуже,
Про те, як земля моя стогне і плаче,
Про те, що ображений мною- пробачить,
Про те, що давно відболіло, відквітло,
Про те, що від цього і сумно , і світло,
Про те, що завдячую Богу за все ,-
За кожен мій день і що день той несе !
