(сміх крізь сльози).
Психотропи звідусіль
Ворог сипле наче сіль.
Розпиналася «Свобода»,
А тепер – «Всё для народа»:
Відгодовані бички
І підсаджені качки
І насмішки й страшилки,
І підстрижені кобилки.
Туди скік і сюди скік –
Так минає рік у рік.
З усіх сил, лиш без «обіди»,
Надриваються сусіди:
Психотропи і своїм –
Кий на мозок буде й їм.
Україні і Європі –
Будуть інші психотропи.
Призначили, що й кому.
Кому грип, кому чуму;
Кому бомби на «коробку»,
Кому ще якусь «хоробку».
І буває, що чума,
З смертю ходить – не сама.
Враз туди вона звертає,
Де ніхто там не чекає.
Б’є невинних, ось що жаль! -
Сама робить собі баль.
Стали всі несамовиті –
Зомбі байкою забиті,
Бо мізки їх набакир:
Із технічним маслом сир –
Не привабить і ворону.
Все в війну і в «оборону».
Все на бомби і на «град» -
На диявольський парад,
Бо їх Родина лякає:
Україна нападає!
Може, люди, вже пора?
Досить вам! Як дітвора.
Треба всім протверезитись:
В рот тих СМИ вже не дивитись!
Хай їх мамі буде грець!
І брехні прийде кінець!
Хто із смертю йде до хати,
Буде в озері палати!
Галина Яхневич.
